Нахлист. Початок.

Історія про те, як вперше торкнувся нахлисту і такої частинки нахлистової риболовлі як стрімерна ловля на озерах.

Одного зимового ранку ми з нашою компашкою “Мухуїв” і Мамаєм поїхали в Плугів на форельник половити комбікормових тузіків на спінінг. Оскільки сезон холодний, то і варіантів, куди махнути ще половити по відкритій воді, небагато. В лові озерної форелі є свій прикол, ареа дисципліна прямий тому доказ.

Це був мій перший раз на ареа. Із собою було кілька коливалок вище 1.5 грамів та й по всьому. З перших хвилин кожен розловився хорошими рибами. Мій 3-тій закид коливалки і “підсідає” гарна риба. Чесно кажучи, таких “локомотивів” з вагою 1.5+ давно не доводилось ловити. Риба неймовірно сильна і красива. Після 3-х риб вже відчуваєш втому.

Але наше свято клювань тривало не довго, вже ближче до обіду риба стала пасивною і наші приманки стали їй геть не цікавими, але це до того часу, як Мамай дістав свого…ахах, окей, поки він не дістав свого нахлиста :). Він почав розмахувати стрімером навколо і стабільно ловив рибу. Я з Олексієм одразу ж кинув око на цей новий спосіб ловлі. Було дуже цікаво спробувати, що ж то за приблуда. Це був Cabela’s 3 класу з м’яким ладом.

От і мої перші нахлистові закиди. Назвати їх закидами було важко, але якось воно трохи незграбно летіло. Проводка - банальні подвійні стріпи з паузами. На енній проводці отримую гарний тичок. Його було відчутно по шнуру, який тримав в пальцях, і по самому вудилищу. Враження ну дуже круті, може трохи ефектніше, ніж на спінінг. Січу! Риба починає вести, а я змотую шнур до катушки. Кручу і вічуваю, що щось йде не так. Катушка починає розкручуватись, а шпуля злітає із корпусу :).

Так я й втратив першу рибу на нахлист і поламав Мамаю катушку. Після невеличкого костиля, катушка яко-сяко знову в строю і я маю другу спробу. Дуже вже хотілось реалізувати і через 20хв таки витягую омріяного стрімерного кабанчика.

Скажу чесно, це було цікаво, але тоді не було думок про те, що хочу зайнятись нахлистовою ловлею. На той момент це було цікаво в контексті ареа, оскільки стрімери і німфи працювали добре по озерній форелі, порівняно зі спінінговими приманками.

Того вечора ми сіли в мого Форіка і поїхали додому. Дорогою додому Мамай розповідав більше про сам нахлист, а Олексій вже на повну рісьорчив OLX в пошуках палки. Наступного разу на водоймі він вже був зі своїм нахлистом, а ще через раз вже і я придбаю свого першого TFO Black Label 4wt. З того часу інтерес до нахлисту лише зростав. Почали в’язатись мухи, читатись статті, дивитись фільми про нахлист і з’явилось бажання випробувати новий спосіб на дикій водоймі (у наступній статті).